АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

 
Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Чернівцях.

Джерело: Історична правда

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Чернівці.

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 “декомунізаційні” закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із “сєлєбрєтіс” ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором “декомунізаційних законів”, керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання “Історична Правда” – Володимиром Бірчаком.

Реєстрація за посиланням.

Час: 24 лютого, понеділок, 18:00

Місце: УАЛ. Чернівці, вул. Дарвіна, 2а

 

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Картинки по запросу "як домовитись з минулим"
Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні запрошує студентів старших курсів, аспірантів, молодих випускників, громадських активістів та інших людей, які цікавляться тематикою роботи з минулим, до участі в освітньому семінарі «Як домовитися з минулим?», який відбудеться у 14–17 липня у Вінниці.

Події ХХ століття, які розгортались на території України, зачепили різні соціальні та етнічні групи, змінили політичну карту країни і її побут, а ще привнесли у життя кількох поколінь — страх, який досі почасти впливає на наш повсякденний вибір.

Як підходити до переосмислення минулого? Як робити національну пам’ять інклюзивною та хто має дбати про це? Яким чином має відбуватись пам’ятання локальних, регіональних історій та загальнонаціонального наративу? Як через різне формується спільне? Чим можуть у цьому допомогти історії з розсекречених архівів КГБ?

Чи потрібне нагадування про трагедію? В чому слабкість політики «амнезії» щодо пам’яті про трагічні події? Що робити з будівлями та просторами, де відбувались масові репресії? Що відбувається з покинутими культовими спорудами?

Програма включає в себе теоретичну та практичну частину. Плануються візити до профільних інституцій та меморіальних місць та місць здійснення репресій, які не є формальними місцями пам’яті. На прикладі міста Вінниці та Вінницької області ми спробуємо зрозуміти, як і кого пам’ятає громада. На практиці побачимо, як іноді місця масових репресій перетворюються у рекреаційні простори.

Дати семінару: 14—17 липня 2019 року

Місце: Вінниця

Вік учасників: 18—35 років

Аплікаційна форма: http://bit.ly/2WxBGMf

Дедлайн подачі заявок: 22 червня 2019 року

Результати відбору: не пізніше 25 червня 2019 року

Організатори покривають проїзд (в одну сторону), харчування та проживання учасників.

Контакти: e-mail: history@cdvr.org.ua, моб.: +38 096 366 29 87 (Анна)

У Києві пройде обговорення: “Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті”

У Києві пройде обговорення: “Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті”

Картинки по запросу "“Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам'яті”"
Відомі польський журналіст Павел Боболовіч та український медіаексперт Роман Кабачій ділитимуться міркуваннями про причини та передумови змін польської політики національної пам’яті.

Останні зміни в польській історичній політиці стали причиною для занепокоєнь на офіційному рівні з боку України, США й Ізраїлю. Що стало причиною контраверсійних законодавчих новацій? Як це позначиться на регіональній співпраці? Чому Польща, яка здійснила швидкий та успішний перехід від тоталітаризму до демократії, знову переживає рецидиви несвободи?

На запрошення Центру досліджень визвольного руху та Київського центру Українського католицького університету експерти обговорять нові виклики, які стоять перед країнами регіону у сфері роботи із пам’яттю про минуле. 

Панельна дискусія: «Рецидиви несвободи у Східній Європі. Зміни польської політики пам’яті»

 20 лютого, вівторок

18:00

Вхід вільний 

Учасники обговорення: 

  • Роман Кабачій — медіаексперт, Україна;
  • Павел Боболовіч — журналіст, Польща.

Модераторка: Ірина Штогрін, редакторка “Радіо Свобода”.

«Польща довгий час залишалася регіональним лідером у питаннях демократичного переходу після розпаду СРСР. Ми досліджували досвід реформ та їздили з навчальними візитами до польських воєводств, щоб навчатися просуванню європейських цінностей у посттоталітарному суспільстві. Однак те, що почало відбуватись у Польщі протягом останніх років, викликає багато запитань. Тож ми започатковуємо серію розмов для пошуку відповідей на ці складні питання: якими є причини “рецидивів несвободи” у демократичних, але все ще очевидно посттоталітарних спільнотах», — говорить Анна Олійник, в.о. директорки Центру досліджень визвольного руху. 

Соціологічні дослідження показували великий відсоток антисемітських настроїв у суспільстві Польщі. Польські очільники закликали відмовитися від «педагогіки сорому» в трактуванні подій періоду Другої світової війни. Багатогранна історія польсько-українських стосунків почала набувати асиметричного трактування винятково як «винищення поляків» українськими націоналістами. 

Відтак за деякий час ці настрої в публічному дискурсі перетворились на цілком осяжні законодавчі ініціативи, які встигли отримати народну назву у вигляді «закону про заборону бандерівської ідеології». Відтепер під загрозою кримінальної відповідальності заборонено покладати на поляків відповідальність за нацистські злочини, скоєні на території Польщі під час Другої світової війни. Також не можна заперечувати «злочини українських націоналістів». 

Експерти спробують розібратися, чому це стало можливим і які наслідки матимуть ці законодавчі новації в розрізі цілого регіону. 

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник)