АНОНС: Як МҐБ цензурувало листи про депортаційну операцію «Запад»

АНОНС: Як МҐБ цензурувало листи про депортаційну операцію «Запад»

21 жовтня о 17:00 відбудеться науковий онлайн-семінар «Як  цензурувало листи про депортаційну операцію “Запад”».
Операція «Запад» — перша масова післявоєнна депортаційна операція — була проведена 21—22 жовтня 1947 року. Такі дати фігурють в офіційних звітах.
Каґебісти звітували, що їм вдалося всього за два дні виселити понад 77 тисяч українців із Західної України.

У середу, 21 жовтня, Андрій Когут, директор архіву СБУ, розповість про те, як радянські спецслужби намагалися зберегти операцію в таємниці та цензурували листи населення, яке дізнавалося про підготовку депортації.

Дивіться пряму трансляцію та долучайтеся до дискусії на сторінці Центру досліджень визвольного руху у Фейсбук – https://bitly.su/2Gj89zO

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

 
Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Чернівцях.

Джерело: Історична правда

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Чернівці.

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 “декомунізаційні” закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із “сєлєбрєтіс” ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором “декомунізаційних законів”, керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання “Історична Правда” – Володимиром Бірчаком.

Реєстрація за посиланням.

Час: 24 лютого, понеділок, 18:00

Місце: УАЛ. Чернівці, вул. Дарвіна, 2а

 

АНОНС: Виставку про незакінчену Другу світову покажуть у Києві

АНОНС: Виставку про незакінчену Другу світову покажуть у Києві

Чому Друга світова війна і досі так бентежить нашу пам’ять? Відповідь дає новий виставковий проект «Україна. Незакінчена війна…»

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Захід присвячений 80-м роковинам початку Другої світової війни.

 

Концепт виставки – висвітлення музейними засобами антигуманної сутності війн, складного шляху України до здобуття незалежності, нове бачення подій минулого України не крізь призму певних політичних уподобань, а через документи, свідчення, факти. Проект занурює у світ, для якого ані науковці, ані політичні еліти, ані звичайні люди ще не виробили адекватного словника. Там – зруйновані людські долі, обірвані життя й водночас найвищі вияви людяності, сили духу та милосердя.

Структуруванню й емоційному наповненню експозиції сприяє кольорове вирішення її простору. Колір запеченої крові супроводжує наратив про події на фронтах Першої та Другої світових війн, у яких Україна стала епіцентром кривавого виру. Саме в умовах воєнних протистоянь і політичних катаклізмів писалася історія української нації. Сірий колір передає стан звичайної людини, яку війна поставила поза законами моралі й гуманітарного права. Музейні інсталяції сприяють філософському прочитанню виставки.

Більшість музейних експонатів представлені вперше.

У презентації візьмуть участь урядовці, науковці, архівісти та студентська молодь.

Партнери проекту: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України; Центральний державний архів громадських об’єднань України; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного; Галузевий державний архів Служби безпеки України; Центр досліджень визвольного руху та інші.

Час: 17 вересня, вівторок, 12:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

У Києві презентували онлайн-курс «Розсекречені» про роботу з архівами КҐБ

У Києві презентували онлайн-курс «Розсекречені» про роботу з архівами КҐБ

Світлина від Центр Досліджень Визвольного Руху.

Чи всі агенти спецслужб були поганими? Як дізнатися хто доносив на сусідів чи навіть на свою родину? Чи є в протоколах допитів правда? Наскільки можна вірити «документам КҐБ» та про що вони можуть нам розповісти — про це говорили експерти на презентації навчального курсу 26 грудня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Усі навчальні матеріали курсу у безкоштовному доступі. Щоб отримати доступ до конспектів навчальних матеріалів та пройти навчальні тести, потрібно лише зареєструватися на платформі студії онлайн-освіти EdEra

Курс презентували:

  • Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;
  • Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;
  • Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;
  • Станіслав Лячинський — директор програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу «KGBfiles», учасник проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» (2018).

Володимир Бірчак та Юлія Лисенко розповіли про змістовні та технічні особливості курсу: як обирали найважливішу інформацію, щоб вмістити її в короткі відео, як працювали над навчальними тестами, перевіряли факти з архівних документів для візуалізації та вирішували етичні проблеми в іграх про агентів.

Анна Олійник, координаторка проекту та директорка Центру досліджень визвольного руху говорить: «Ми хотіли зробити архіви КҐБ цікавими не лише для істориків. Ми показуємо, наприклад, журналістам, скільки там нерозказаних гостросюжетних історій. Однак отримуємо зворотній зв’язок і від фахових істориків та студентів, для яких наші архівні програми допомагають краще розібратися з алгоритмами архівного пошуку. Формат освітнього онлайн-курсу допомагає доносити інформацію ще швидше та простіше. Наші партнери, EdEra, в свою чергу зробили так, щоб навчальні відео виглядали не менш цікаво, ніж серіал на Нетфліксі». 

Сьогодні найбільший масив документів комуністичних спецслужб зберігається у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, який займає перше місце у рейтингу доступу до архівів серед інших посткомуністиністичних країн. Директор Архіву, Андрій Когут радіє створенню такого онлайн-крусу: «Журналісти часто приходять в архів і просять показати щось цікаве, але ж у нас все цікаве! Цей курс допоможе також і нам — сподіваюся, що тепер журналісти та дослідники приходитимуть до нас вже більш підготовленими». 

Відеозапис презентації можна переглянути тут: http://bit.ly/37gPawq 

Онлайн-курс «Розсекречені» по роботі з архівами КҐБ підготовлений Центром досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».  

Більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

 

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Картинки по запросу "розсекречені архіви"

Онлайн-курс «Розсекречені» детально розповідає, як розібратися з документами комуністичних спецслужб.       26 грудня під час презентації експерти та розробники розкажуть про зміст курс та специфіку навчання, а також поділяться інсайтами створення освітнього міні-серіалу.

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Майдан Незалежності, 2 (2-й поверх Будинку Профспілок)

26 грудня 2019 року

початок о 18:30

Центр досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra презентують результати річної роботи над матеріалом, який має полегшити життя для журналістів, дослідників та всіх охочих знайти інформацію у відкритих архівах КҐБ. 

Курс розповідає про те:

  • з чого починати архівний пошук та як підготуватися до походу в архів;
  • які є типи архівних документів;
  • як верифікувати інформацію, отриману з протоколів допитів;
  • як розібратися у двох десятках типів агентів спецслужб

та багато іншого. 

Окрім цього курс пропонує анімовані архівні історії, конспекти з посиланнями на корисні джерела, копії-ілюстрації архівних документів, про які йдеться, інтерв’ю з гарвардськими істориками про роботу з архівними джерелами, а також документальні ігри в агентів. 

Реєстрація на онлайн-курс за посиланням: bit.ly/36Qom6m 

Участь у презентації візьмуть:

  • Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;
  • Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;
  • Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;
  • Олександр Сушко — директор Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу «KGBfiles», учасник проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» (2018).

Модерує: Анна Олійник — директорка Центру досліджень визвольного руху, координаторка проекту від ЦДВР. 

Вхід на презентацію вільний. Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/570080240512295/ 

Експерти розповіли молодим дослідникам про роботу з архівними документами

Експерти розповіли молодим дослідникам про роботу з архівними документами

Фото: galinfo.com.ua

25 молодих науковців на семінарі 10 грудня у Львові зі з’ясовували специфіку роботи з архівними джерелами та алгоритми архівного пошуку в українських та закордонних установах.

Семінар включав практичну частину, де учасники мали змогу порадитись з експертами щодо процесу роботи над своїми науковими проектами, а також обговорити ресурси, де можна знайти більше інформації для своїх робіт. 

Під час доповідей та лекцій експерти розповідали про:

  1. типи архівних документів та алгоритми архівного пошуку;
  2. те, як шукати інформацію у розсекречених архівах КҐБ та на які нюанси звертати увагу;
  3. роботу з українськими темами у закордонних архівах та режим доступу до архівних документів у Німеччині, Франції та Польщі;
  4. можливості для молодих дослідників, які пропонує Центр досліджень визвольного руху. 

Дослідникам провели екскурсію Архівом Центру досліджень визвольного руху, а також показали як відбувається процес реставрації віднайдених документів. Учасники переглянули, як виглядають повстанські архіви періоду Другої світової та визвольного руху після неї, віднайдені в молочних бідонах, та чому спецслужби строго контролювали наявність таких бідонів на виробництві. 

«Законодавчі гарантії вільного доступу до архівів — це важливо. Але справді вільний доступ у якісному розумінні — це “вмілі руки”. Це фахівці та зацікавлені, котрі володіють спеціальними знаннями. Наша команда завжди радо ділиться цими знаннями. Дякуємо Тюрмі на Лонцького та Українському інституту національної пам’яті за підтримку і співпрацю», — прокоментувала Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. 

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» організував Центр досліджень визвольного руху спільно з Музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Участь у заході взяли науковці зі Львова, Києва, Чернігова, Харкова, Запоріжжя та інших міст України. 

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

5dc961f161618.jpg

 

Національна академія наук України

Інститут історії України

Галузевий державний архів Служби безпеки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті

Центр досліджень визвольного руху

АРХІВИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ:
ФОРМУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

12 листопада 2019 р.

м. Київ, вул. Володимирська 60

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

ОРГКОМІТЕТ:

Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України, голова оргкомітету

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, співголова оргкомітету

Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, секретар оргкомітету

Богдан Біляшівський, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»

Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАН України

Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті

Анна Олійник, директор Центру досліджень визвольного руху

Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Олександр Рубльов, учений секретар Інституту історії України НАН України, завідувач відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, головний редактор журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ»

Лариса Якубова, завідувач відділу історії 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України

Проблемні питання щодо документів комуністичних спецслужб:

  • Джерелознавчі дослідження «архівів ЧК–ГПУ–НКВД–МГБ–КГБ».
  • Історіографія діяльності комуністичних спецслужб.
  • Методологія дослідження та понятійний апарат.
  • Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб.
  • Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб.

Робоча мова конференції: українська, англійська, російська.

Для участі в конференції слід надіслати до 15 вересня 2019 заявку на участь та анотацію пропонованого тексту доповіді (до 500 слів) на електронну пошту за адресою: 5roman@ukr.net

Відповідальна особа: Роман Подкур.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

Відібрані Оргкомітетом тексти доповідей будуть опубліковані у журналі «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» №2 за 2019 р. Публікація журналу наприкінці листопада – початок грудня 2019 р.

Термін подачі статей – до 14 жовтня 2019 року.

Як домовитися з минулим. Пам’ять у світі постправди

Як домовитися з минулим. Пам’ять у світі постправди

Якою стала наша пам’ять у світі постправди? Центр досліджень визвольного рухуПредставництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Міжнародний фонд «Відродження» запрошують на міжнародну конференцію про відносини сучасного та історії.

Експерти у форматі панельних дискусій поміркують про те:

  • якою слід бути політиці національної пам’яті;
  • як вести серйозні розмови про трагедії минулого у світі шоу;
  • що таке свобода слова, стандарти і відповідальність медіа в дискусіях про минуле;
  • яких травм завдав тоталітаризм мистецтву і чи пережили ми тоталітаризм.

В обговоренні візьмуть участь українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші люди, які в тому чи іншому форматі працюють з цією сферою.

Спікери конференції: Девід Саттер (США), Лукаш Камінський (Польща), Гіоргі Канделакі (Грузія), Ізабелла Хруслінська (Польща), Матуш Корба (Словаччина). Україна: Володимир В’ятрович, Олена Стяжкіна, Йосиф Зісельс, Костянтин Сігов, Андрій Когут, Вахтанг Кіпіані, Зураб Аласанія, Ростислав Держипільський, Ярина Ясиневич, Оксана Романюк, Ярина Цимбал, Іван Козленко, Олена Гусейнова, Ольга Духніч, Ігор Розкладай, Оксана Забужко (tbc), Микита Потураєв (tbc).

Детальна програма та розклад конференції за посиланням. Також організатори запрошують стежити за оновленнями на сторінці заходу у Фейсбуці.

Коли? 08:00—19:30, 3 жовтня 2019 року

Де? конференц-зала готелю Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1 година, час на обговорення — 1 година.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов’язкова: http://bit.ly/2kUINfY 

Акредитація журналістів: http://bit.ly/2l0GE2n або за телефоном +38 063 647 2115

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Проморолик конференції доступний для завантаження тут, у Фейсбуці – тут.

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Картинки по запросу "як домовитись з минулим"
Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні запрошує студентів старших курсів, аспірантів, молодих випускників, громадських активістів та інших людей, які цікавляться тематикою роботи з минулим, до участі в освітньому семінарі «Як домовитися з минулим?», який відбудеться у 14–17 липня у Вінниці.

Події ХХ століття, які розгортались на території України, зачепили різні соціальні та етнічні групи, змінили політичну карту країни і її побут, а ще привнесли у життя кількох поколінь — страх, який досі почасти впливає на наш повсякденний вибір.

Як підходити до переосмислення минулого? Як робити національну пам’ять інклюзивною та хто має дбати про це? Яким чином має відбуватись пам’ятання локальних, регіональних історій та загальнонаціонального наративу? Як через різне формується спільне? Чим можуть у цьому допомогти історії з розсекречених архівів КГБ?

Чи потрібне нагадування про трагедію? В чому слабкість політики «амнезії» щодо пам’яті про трагічні події? Що робити з будівлями та просторами, де відбувались масові репресії? Що відбувається з покинутими культовими спорудами?

Програма включає в себе теоретичну та практичну частину. Плануються візити до профільних інституцій та меморіальних місць та місць здійснення репресій, які не є формальними місцями пам’яті. На прикладі міста Вінниці та Вінницької області ми спробуємо зрозуміти, як і кого пам’ятає громада. На практиці побачимо, як іноді місця масових репресій перетворюються у рекреаційні простори.

Дати семінару: 14—17 липня 2019 року

Місце: Вінниця

Вік учасників: 18—35 років

Аплікаційна форма: http://bit.ly/2WxBGMf

Дедлайн подачі заявок: 22 червня 2019 року

Результати відбору: не пізніше 25 червня 2019 року

Організатори покривають проїзд (в одну сторону), харчування та проживання учасників.

Контакти: e-mail: history@cdvr.org.ua, моб.: +38 096 366 29 87 (Анна)

“Як домовитися з минулим?” Відкрилася реєстрація на міжнародну конференцію

“Як домовитися з минулим?” Відкрилася реєстрація на міжнародну конференцію

Центр Досліджень Визвольного Руху та Фонд Конрада Аденауера в Україні запрошують на міжнародну конференцію “Як домовитись з минулим”, яка відбудеться 19-20 листопада у Києві.

Зміни політики пам’яті в Україні, які відбулись за останні 5 років, підняли у суспільстві багато дискусійних тем: як ставитись до періоду радянського тоталітаризму та як поводитись з його ідеологією, пам’ятниками, мистецтвом? Як говорити про травматичне минуле, і чи варто будувати на ньому свою ідентичність? Як працювати з розсекреченими радянськими архівами та чи потрібно це суспільству?

Ці питання впродовж двох днів обговорюватимуть відомі українські, британські, французькі, російські історики, політологи, філософи, публіцисти й журналісти.

RE:MEMBER. ЯК ДОМОВИТИСЬ З МИНУЛИМ
Міжнародна конференція

19-20 листопада 2018 року.

Місце: готель Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1,5 години, час на запитання — 30 хвилин.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов’язкова: bit.ly/2RFaKDf

У разі додаткових питань, напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

ПРОГРАМА

19 листопада, понеділок

09.00 Ранкова кава. Реєстрація учасників

09.30 Відкриття конференції.

Габріеле БАУМАНН — керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Володимир В’ЯТРОВИЧ — Голова Українського інституту національної пам’яті.
Ганна ГОПКО — народна депутатка, Голова комітету ВРУ у закордонних справах
Анна ОЛІЙНИК — в.о. директорки Центру досліджень визвольного руху

10.00 ПАНЕЛЬ І

Політика національної пам’яті: інтервенція чи діалог з минулим?

Що таке національна пам’ять?
Навіщо народу пам’ять про минуле?
Чи потрібна “інституціоналізація пам’яті”?
Які рамки та інструменти державної політики національної пам’яті?

Володимир В’ЯТРОВИЧ — історик, Голова Українського інституту національної пам’яті
Микита ПЕТРОВ — історик, Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне і благодійне товариство “Меморіал” (Росія)
Вікторія СЮМАР — народна депутатка, Голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики
Ростислав ПАВЛЕНКО — директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента України

Модератор: Андрій КОГУТ — директор Галузевого державного архіву СБУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ ІІ
Рівні і рівніші. Панування, спротив і колаборація в епоху тоталітаризмів у Східній Європі

Де різниця в історичних наративах “підкорювачів” та “підкорених”?
Чи можемо говорити про достовірність/помилковість національних наративів?
Як довго можуть “жити” міфи та кліше тоталітаризмів?
Кого вважати колаборантом і чи можемо застосовувати цей термін до Радянського Союзу?
Диференціація “рівності” у нацистському та комуністичному тоталітаризмах?

Галя АКЕРМАН — письменниця, історикиня, докторка з питань релігії, голова Європейського Форуму для України (Франція)
Володимир БІРЧАК — історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Інституту історії церкви
Віталій НАХМАНОВИЧ — історик, науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру
Гульнара БЕКІРОВА — історикиня, журналістка, дослідниця кримської історії, член українського ПЕН-клубу
Ігор ЩУПАК — історик, директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту “Ткума”

Модератор: Яна ПРИМАЧЕНКО — історикиня, наукова співробітниця Інституту історії Національної академії наук України

14.30 Обід

15.30 ПАНЕЛЬ ІІІ

Для чого нам пам’ятати про несвободу

Яке місце в пам’яті займає “час несвободи”?
Як використовує пам’ять про несвободу культура та ідеологія?
Як пам’ятати про репресії, окупацію та масові порушення прав людини?
Чи може об’єднувати пам’ять про несвободу?
Кати, виконавці, жертви, спостерігачі, байдужі та борці — що з їхнього досвіду важливе для сучасності?

Микола РЯБЧУК − Президент Українського ПЕН-клубу, публіцист, поет, прозаїк
Тарас ЛЮТИЙ — філософ, письменник, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”
Ігор ПОШИВАЙЛО — музеолог, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності
Ростислав СЕМКІВ — директор видавництва “Смолоскип”, викладач Києво-Могилянської академії

Модератор: Олександра МАТВІЙЧУК — правозахисниця, координатор Євромайдан SOS, голова Правління Центру громадянських свобод

17.30 Підсумки першого дня конференції

18.00 Вечеря-прийняття

20 листопада, вівторок

09.00
Ранкова кава

10.00

ПАНЕЛЬ IV
Як тоталітаризм використовує культуру. Що робити з мистецтвом тоталітарної пропаганди

Як ідеологія проникає в культуру?
Як сьогодні ставитися до мистецтва, яке з’явилось за тоталітарних режимів?
Як пам’ятати про мистецтво радянського періоду?
Чи може мистецтво бути терапією для суспільства з травматичним досвідом?
Де і чи є рамки свободи вираження в мистецтві за часів тоталітаризму?
Чи могла культура бути осередком свободи в тоталітаризмі?

Оксана ЗАБУЖКО — письменниця, есеїстка, публічна інтелектуалка (узгоджується)
Іван КОЗЛЕНКО — письменник, директор Національного центру Олександра Довженка
Ростислав ЛУЖЕЦЬКИЙ — художник, видавець
Пітер ПОМЕРАНЦЕВ — журналіст, телевізійний продюсер і письменник (Велика Британія)

Модератор: Юрій МАКАРОВ — журналіст, телеведучий, документаліст, член Правління НСТУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ V

Травми тоталітаризму: вирок чи досвід?

Чи можна і як уникнути відтворення тоталітарних практик?
Як пам’ятати про геноцид?
Чи можна і як будувати на ньому свою ідентичність?
Як не культивувати комплекс віктимності?

Володимир ЄРМОЛЕНКО — філософ, журналіст, викладач Києво-Могилянської академії
Генадь ПОБЕРЕЖНИЙ — запрошений професор Українського вільного університету (Німеччина), афілійований науковець Українського наукового інституту Гарвардського університету (США)
Сергій КВІТ — професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)
Ярина ЯСИНЕВИЧ — керівниця програм Центру досліджень визвольного руху, спеціаліст із суспільних комунікацій

Модератор: Олександр ЗІНЧЕНКО — журналіст, історик, ведучий телепрограми “Розсекречена історія” на UA:суспільне

ПІДСУМКИ

14.30 Обід