АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

 
Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Чернівцях.

Джерело: Історична правда

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Чернівці.

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 “декомунізаційні” закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із “сєлєбрєтіс” ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором “декомунізаційних законів”, керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання “Історична Правда” – Володимиром Бірчаком.

Реєстрація за посиланням.

Час: 24 лютого, понеділок, 18:00

Місце: УАЛ. Чернівці, вул. Дарвіна, 2а

 

ЦДВР презентував онлайн-колекцію документів про полковника УПА Василя Левковича

ЦДВР презентував онлайн-колекцію документів про полковника УПА Василя Левковича

З постанови щодо заведення справи оперативної розробки на Левковича ДЖЕРЕЛО: ГДА СБУ
До століття полковника Української повстанської армії Василя Левковича — «Вороного» Центр досліджень визвольного руху публікує у вільному доступі раніше таємні архівні матеріали про нього. 

Оцифроване підпільне листування, матеріали слідчої справи та розпорядження про направлення наряду ГУЛАГу від МВД СРСР для конвоювання в один з «особых лагерей» уже засудженого Василя Левковича відтепер доступні онлайн на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

До колекції увійшло листування Левковича з колегами, а також особисті листи до дружини Ярослави, які потрапили до рук комуністичних спецслужб. Окрім цього публікуються донесення від агентів, які стежили за діяльністю офіцера підпільної армії у таборі. Примітно, що «тюремно-табірна» частина колекції починається з постанови на арешт, виданої на майже на місяць пізніше фактичного арешту.

Василь Левкович — «Вороний» народився 6 лютого 1920 року. Член ОУН з 18 років, у 1941 році вирушив на Центральну Україну у складі «похідних груп» для проголошення відновлення незалежності. З березня 1943 року — вояк Української повстанської армії, де пройшов шлях до майора і командувача воєнною округою «Буг».  У грудні 1946 року його заарештували. Після року слідства у Тюрмі на Лонцького у Львові та у Києві був засуджений до 25 років ув’язнення, опісля тримали під постійним стеженням. У підпіллі його вважали загиблим і звання полковника надали посмертно. 

Після розвалу СРСР, вже в незалежній Україні, справу Левковича переглянули та реабілітували — довідку про це також можна знайти в опублікованих документах. Василь Левкович помер  у 2012 році. 

Електронний архів — Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна знайти більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Картинки по запросу "розсекречені архіви"

Онлайн-курс «Розсекречені» детально розповідає, як розібратися з документами комуністичних спецслужб.       26 грудня під час презентації експерти та розробники розкажуть про зміст курс та специфіку навчання, а також поділяться інсайтами створення освітнього міні-серіалу.

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Майдан Незалежності, 2 (2-й поверх Будинку Профспілок)

26 грудня 2019 року

початок о 18:30

Центр досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra презентують результати річної роботи над матеріалом, який має полегшити життя для журналістів, дослідників та всіх охочих знайти інформацію у відкритих архівах КҐБ. 

Курс розповідає про те:

  • з чого починати архівний пошук та як підготуватися до походу в архів;
  • які є типи архівних документів;
  • як верифікувати інформацію, отриману з протоколів допитів;
  • як розібратися у двох десятках типів агентів спецслужб

та багато іншого. 

Окрім цього курс пропонує анімовані архівні історії, конспекти з посиланнями на корисні джерела, копії-ілюстрації архівних документів, про які йдеться, інтерв’ю з гарвардськими істориками про роботу з архівними джерелами, а також документальні ігри в агентів. 

Реєстрація на онлайн-курс за посиланням: bit.ly/36Qom6m 

Участь у презентації візьмуть:

  • Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;
  • Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;
  • Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;
  • Олександр Сушко — директор Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу «KGBfiles», учасник проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» (2018).

Модерує: Анна Олійник — директорка Центру досліджень визвольного руху, координаторка проекту від ЦДВР. 

Вхід на презентацію вільний. Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/570080240512295/ 

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

У Стратинських лісах Рогатинського району Івано-Франківської області знайшли «молочний» бідон та металевий ящик від німецьких мін часів Другої світової війни, які були заповнені архівними повстанськими документами. Значна частина документів із двох архівів досі була невідомою історикам.
Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович. Більше фото – galinfo.com.ua

Джерело – galinfo

Фото – Олена Ляхович

Документи передали директору Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслану Забілому та Центру досліджень визвольного руху.. Науковці музею наразі працюють над цими архівами, про це інформує кореспондентка Гал-інфо.

За словами Руслана Забілого, знайдений у бідоні архів добре зберігся. Натомість архів, який був у металевому ящику для німецьких мін, має суттєві втрати.

«Один із архівів зберігся ідеально. Багато буде роботи пов’язаної з реставрацією, але це не критично. Нам траплялися архіви у значно гіршому стані», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Додамо, що цьогоріч на Західній Україні віднайдено та передано науковцям «Тюрми на Лонцького» вже п’ять архівів.

«Документи дуже важливої тематики пов’язаної із Словаччиною, перебуванням повстанців там. Вивчення на тій території ставлення до українців. Також багато документів, які стосуються українсько-польських стосунків. Маємо звіти підпілля ОУН та підрозділів УПА з теренів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, які діяли у межах Воєнних округ (ВО) УПА «Буг», «Лисоня», «Говерля» та на території Закерзоння (сучасна територія Польщі).  

Йдеться про раніше невідомі звіти та хроніки повстанських підрозділів із Тернопільщини та Франківщини з грудня 1945 року по першу половину 1946 року. Це надзвичайно цінне джерело, адже про бойову діяльність підрозділів збереглось не так багато інформації. Особливо, що стосується питання формування підрозділів, вишколів та перших боїв. Такі хроніки — це написана історія цілих повстанських підрозділів. Також є списки тих, хто отримував нагороди, списки загиблих із Закерзоння, тощо.  Усі архівні документи датуються 1945-46 роками», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Також вперше виявлено п’ять звітів з Тактичного відтинка «Магура», що входив до складу ВО «Говерля» та низку хронік сотень з ВО «Лисоня». Знайдено з десяток невідомих досі типів бофонів.

Сенсаційна знахідка: на Львівщині знайшли бідон з архівом УПА та аптечкою

Як зазначив Руслан Забілий, цікавою є тема виборів до Верховної Ради УРСР 10 лютого 1946 року. Вибори були важливими для радянської влади, аби легалізувати окупацію Західної України.

«Якщо говорити про весь комплекс, то документи  стосуються Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, Закерзоння. Також є документи, які походять із групи «Південь» — це Волинь. Є оперативні звіти з’єднання «Холодний Яр», яке входило в оперативну групу «Південь». Це документи надзвичайно цінні для зрозуміння того, як діяла ця група УПА. Цікаво, що матеріал викладений лише за два роки», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Він вважає, що документи в архівах призначалися для вищого керівництва.

«Архіви із Стратинських лісів є цінним історичним джерелом. Документація призначалася, очевидно, не для провідника середнього рівня. Ймовірно, архів призначався для інформування лідерів ОУН та головного командування УПА. Втім, встановити, чи працювали з ним члени Проводу ОУН наразі немає можливості, але ми вперше виявили кримптоніми підпільної пошти «АА» та «612», — сказав він.

Під Рогатином знайшли повстанський архів

За словами Руслана Забілого, Рогатинський район, де виявили архів, був особливим для підпілля.

«Це був перетин трьох областей: Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Саме на Рогатинщині дуже часто перебував Шухевич, Кук та інші провідники. Переважно там ситуативно перебував провід ОУН, керівництво визвольного руху. Це було зручно з точки зору комунікації», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Наразі з документами працюють реставратори та історики. Згодом їх оприлюднять в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Історія з бідону: трофеї, протоколи та унікальний шарж на Шухевича

Архів, який зберігався у німецькій мінометній скринці законсервують.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, цього року в музей “Тюрма на Лонцького” вже передали один архів УПА з Рогатинського району.

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Картинки по запросу "як домовитись з минулим"
Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні запрошує студентів старших курсів, аспірантів, молодих випускників, громадських активістів та інших людей, які цікавляться тематикою роботи з минулим, до участі в освітньому семінарі «Як домовитися з минулим?», який відбудеться у 14–17 липня у Вінниці.

Події ХХ століття, які розгортались на території України, зачепили різні соціальні та етнічні групи, змінили політичну карту країни і її побут, а ще привнесли у життя кількох поколінь — страх, який досі почасти впливає на наш повсякденний вибір.

Як підходити до переосмислення минулого? Як робити національну пам’ять інклюзивною та хто має дбати про це? Яким чином має відбуватись пам’ятання локальних, регіональних історій та загальнонаціонального наративу? Як через різне формується спільне? Чим можуть у цьому допомогти історії з розсекречених архівів КГБ?

Чи потрібне нагадування про трагедію? В чому слабкість політики «амнезії» щодо пам’яті про трагічні події? Що робити з будівлями та просторами, де відбувались масові репресії? Що відбувається з покинутими культовими спорудами?

Програма включає в себе теоретичну та практичну частину. Плануються візити до профільних інституцій та меморіальних місць та місць здійснення репресій, які не є формальними місцями пам’яті. На прикладі міста Вінниці та Вінницької області ми спробуємо зрозуміти, як і кого пам’ятає громада. На практиці побачимо, як іноді місця масових репресій перетворюються у рекреаційні простори.

Дати семінару: 14—17 липня 2019 року

Місце: Вінниця

Вік учасників: 18—35 років

Аплікаційна форма: http://bit.ly/2WxBGMf

Дедлайн подачі заявок: 22 червня 2019 року

Результати відбору: не пізніше 25 червня 2019 року

Організатори покривають проїзд (в одну сторону), харчування та проживання учасників.

Контакти: e-mail: history@cdvr.org.ua, моб.: +38 096 366 29 87 (Анна)

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

5 квітня 2019 року до Національного музею “Тюрма на Лонцького” у Львові передали черговий повстанський архів, який, як і попередні знайдені, зберігався у бідоні.

Знахідка походить із лісу біля с. Боберка Турківського району Львівської області. Бідон з документами знайшов місцевий житель Богдан Пасьович, цілеспрямовано шукаючи сліди повстанців, повідомили “Історичній правді” в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”.

У бідоні містилися документи, які стосуються діяльності Української повстанської армії та Організації українських націоналістів у регіоні. На жаль, архів дуже сильно пошкоджений. Утім, науковці вважають, що є всі можливості відновлення документів до стану, який уможливить прочитання.

Документи підпілля ОУН на регіональному рівні становлять особливу цінність, оскільки зазвичай є єдиним джерелом для дослідження подій та встановлення деталей біографій учасників визвольної боротьби. Після реставрації документи будуть зберігатися у архіві Центру досліджень визвольного руху, де з ними зможуть працювати науковці, а їх електронні копії будуть доступні на сайті avr.org.ua.

“На сьогоднішній день можемо сказати, що документи стосуються періоду 1945—1950 років. Зокрема, це пропагандивні матеріали, звіти про діяльність повстанців на Турківщині, протоколи допитів Службою Безпеки та інше”, — зазначає директор Музею-меморіалу Руслан Забілий.

Документи передали Забілому в приміщенні районної державної адміністрації у присутності Голови РДА Олександра Лабецького. Це перший за довгий час повстанський архів, знайдений на Турківщині.

Нагадаємо, на Тернопільщині документи підпілля ОУН та УПА знайшли  в старому вулику.

Джерело – Історична правда

Виставка «Мій Майдан» у «Тюрмі на Лонцького»

Виставка «Мій Майдан» у «Тюрмі на Лонцького»

У четвер, 14 лютого, о 15.00 у виставковому просторі другого поверху Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» відбудеться відкриття фотопроекту Юрія Дубленича «Мій Майдан». Узаході, присвяченому пам’яті Героїв Небесної сотні, візьме участь львівський гурт «Досвітні вогні». 

Під час Революції Гідности Юрій Дубленич працював як фотокореспондент газети «За вільну Україну плюс». Разом із тим виконував деяку роботу як рядовий учасник революції, зокрема, будучи в «Сотні Лева», чергував у прес-центрі Будинку Профспілок, згодом  в Українському домі та біля казарм внутрішніх військ (вже в 37-ій сотні Самооборони Майдану) тощо. На Майдан їздив шість разів: 28 листопада 2013 р., 116 грудня 2013 р., 29 грудня 2013 р.  4 січня 2014 р., 1920 січня 2014 р. (акція «Рабів до раю не впускають»), 25 січня — 5 лютого 2014 р., 2026 лютого 2014 р. (всього  45 днів). На жаль, через невідкладні справи на роботі й хворобу пропустив кілька кульмінаційних днів Революції Гідності. А в чорний день  20 лютого 2014 р.  через затримання з виїздом зі Львова прибув на Майдан якраз після масових розстрілів (приблизно о десятій годині ранку). Та хоча на його світлинах нема кривавих сцен насильства і вбивств, вони відображають чимало цікавих моментів революції. Тому й назвав він свою фотовиставку, присвячену п’ятій річниці Революції Гідності, доволі традиційно  «Мій Майдан», підкреслюючи тим, що не претендує на всебічне висвітлення подій на Майдані.

Світлини з Майдану Юрій Дубленич у попередні роки оприлюднив у музеї «Територія Терору» та Львівському музеї історії релігії. Вибираючи з майже восьми тисяч кадрів фотографії  для актуальної масштабної виставки автор насамперед прагнув якнайкраще передати неповторний дух Майдану, керуючись ще й критерієм суто естетичної цінності світлин.

 

Довідка

Дубленич Юрій Ігорович (1960 р. народження)  фізик-теоретик, працівник Інституту фізики конденсованих систем Національної fкадемії yаук України, публікує свої статті у провідних світових журналах. Окрім фізики як основного фаху, має ще й інший  фах перекладача. Його переклади з французької, англійської, а також італійської мов опубліковані в кількох книжкових та періодичних виданнях. Перекладав, зокрема, листи та статті митрополита Андрея Шептицького, а також інші документи, пов’язані із діяльністю митрополита. Із успіхом пробує свої сили і в художньому перекладі. Від 2011 року є членом Національної спілки журналістів України. Опублікував чимало репортажів, фотографій, а також декілька аналітичних матеріялів й інтерв’ю у часописі «За вільну Україну плюс». 

Юрій Дубленич захопився фотографією замолоду. Його світлини експонувалися на трьох колективних фотовиставках й увійшли до двох фотоальбомів-збірників за редакцією Богдана Вовка та фотоальбому про академіка І. Р. Юхновського (тепер почесного директора Інституту фізики конденсованих систем).

 

 

Омеляна Коваля поховають у Львові

Омеляна Коваля поховають у Львові

Українського націоналіста, в’язня концтабору Аушвіц Омеляна Коваля (1920–2019) поховають 23 січня 2019 року на Личаківському кладовищі у Львові.

22 січня, о 20.00 відбудеться парастас у соборі Св. Юра у Львові

Чин похорону проведуть 23 січня, о 12.00 на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Омелян Коваль помер о 10.00 19 січня 2019 року у Львові.

Відійшов Омелян Коваль…

Відійшов Омелян Коваль…

Кажуть, Бог забирає земних людей до себе у дні великих свят, як знак особливої милості.

Людина, яка не просто прожила майже сотню років – а прожила їх в українському ХХ столітті і не споглядаючи, а борючись. Народившись ще перед Першою Світовою війною, дитиною ставши свідком боротьби українців за Незалежність у 1918 – 1921 роках, він включився у боротьбу на її наступному етапі. Був членом Організації Українських Націоналістів, проголошував Акт відновлення Української Держави у містечку Долина.

За це опинився спочатку у тюрмі у Львові “на Лонцького”, потім у краківський Монтелюпіх. 20 липня 1942 року його разом з групою товаришів, серед яких він – наймолодший, привозять в Аушвіц. У місці, яке стало символом фізичного знищення і морального ламання людей, за два з половиною роки він зумів і вижити, і не зламатися.

Навіть пройшовши внутрішню тюрму Аушвіца, сумнозвісний  11 блок.  Після закінчення війни, на еміграції, він здобуває вищу освіту, започатковує власну справу, виступає меценатом, активно працює на благо української громади у Бельгії та інших країнах.

Омелян Коваль із дружиною Іванною-Катериною

Майже протягом усього свого життя він офіційно залишався людиною зі статусом біженця. Тільки після проголошення незалежності України він звернувся за громадянством тої країни, за чию незалежність боровся різними способами протягом усього свого життя. 3 2013 року він постійно жив на Батьківщині, у Львові.

Усім своїм життям він засвідчив живучість України. Борючись проти двох тоталітаризмів, він побачив падіння обох і пережив обох, ще заставши черговий спалах боротьби проти того ж противника… Багатьом з його покоління Бог не дав  дожити такої милості..

….і пошли йому, Господи, Царство Небесне…

Шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. Новий бідон з архівом ОУН і УПА знайшли на Прикарпатті

Шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. Новий бідон з архівом ОУН і УПА знайшли на Прикарпатті

Відразу після Другої світової війни українські повстанці шукали співпраці з польським антикомуністичним підпіллям. Про це свідчать документи віднайденого недавно повстанського архіву, який передали Центру досліджень визвольного руху на Івано-Франківщині.

Бідон із документами українського визвольного руху знайшли 12 січня в Рогатинському районі Івано-Франківської області місцеві мешканці в лісі між селами Воронів та Руда. Документи добре збереглися – це дає змогу історикам говорити про зміст архіву.

«Деякі документи пошкоджені, деякі взяв грибок, але в цілому архів дуже добре зберігся. Ми витягли їх із бідона – папери вологі, тож їх необхідно висушити. І далі можна реставрувати», – говорить Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Руслан Забілий особисто приймав знахідку в Рогатинському музеї «Опілля», куди її передали пошуковці Володимир Дзера і Тарас Веркалець.

Папери підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії датуються 1945-1946 роками. Їх левова частка походить із Закерзоння – українських етнічних земель у складі сучасної Польщі, де діяли Закерзонський крайовий провід ОУН та військова округа УПА «Сян».

Директор “Тюрми на Лонцького” Руслан Забілий і повстанські документи з бідону

До архіву потрапили звіти надрайонних проводів ОУН, тактичних відтинків УПА у складі ВО «Сян», пропагандистські матеріали. Є навіть матеріали пропаганди польського підпілля, яке теж діяло в регіонах, підконтрольних УПА. Кілька документів засвідчують спроби УПА налагодити співпрацю з окремими підрозділами колишньої польської Армії Крайової в 1945-1946 рр. з метою спільної боротьби проти комуністичного режиму.

Окрім того, бідон містив низку документів структур групи УПА-Захід, які діяли в Галичині, та місцевого підпілля ОУН. Це – кілька звітів командування групи, звіти Служби безпеки ОУН, три накази Головного військового штабу УПА, два звіти тактичних відтинків, які оперували на Івано-Франківщині.

Серед серйозної оперативної документації знайшлося місце навіть гумору й сатирі. У паперах пошуковці знайшли шарж на Головного командира УПА Романа Шухевича.

Повстанський архів зараз віддано на реставрацію в Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», після чого Центр досліджень визвольного руху оцифрує документи й завантажить у відкритий доступ на сайт Електронного архіву українського визвольного руху.

Усі фото зроблені Рогатинським музеєм “Опілля”.